Вічним болем…

І

Війна…
Вщент потьмяніло сонце над землею,
Нависли хмари відчаю й тривоги.
Повзла війна Вкраїною моєю,
Залила кров`ю і слізьми дороги.
Гіркими сльозами
Вкраїни шляхами
В жахітті роками!..
Проклята війна!
Війна…

ІІ
Війна!.. Яка огидна в неї постать!
Мов світу зло, холодні мряки-очі.
Вдивляються у вічність чорним горем,
Вдивляються у вічність вічним болем…
А у молитві жінка Бога просить,
Щоб згинула війна!.. Благає дні і ночі.
Назавжди згинула! Благає дні і ночі…
Війна! У жінки скроні притрусило цвітом,
Печалі хустка душу зболену покрила…
Курличе вік журавка над жорстким світом,
Хоч втрат вогнем обпалено їй крила!..
Обпалено крила –
Надії вітрила…
Світ горем покрила безжальна війна!..
Війна…

ІІІ
…Летять роки… Є ж невблаганні дати:
Болять назавжди, з часом не забудеш!
Вдивляються у вічність чорним горем,
Вдивляються у вічність вічним болем…
О земле рідна!.. Скільки ще втрачати
Синів і доньок ти найкращих будеш?..

В серцях героїв – ти назавжди будеш!

IV

Війна…
Торкнусь вустами я холодного граніту:
Навічно сплять тут воїни-солдати…
Закам’яніла кров найкращих цього світу.
Їх мужності і смертю не здолати!..
…В історії сувої
Безсмертні всі герої!
З війною у двобої –
Змогли! Перемогли!
Герої!!!
Всіх віків герої!..

Наталія Січкоріз

Вірш «Вічним болем» увійшов до альманаху «Наш край». Твори земляків (лірика та проза), присвячені поняттям патріотизму, нашій багатій героїчній історії та не менш героїчному сьогоденню.