Подільська писанка знана з кінця ХІХ століття. Наші жінки ніколи не забували про неї: ні під час голодомору, ні під час війни, адже вона завжди була найбільшим оберегом для родини і країни. Писали її у Великодні свята і зберігали цілий рік, до наступного Воскресіння Христового, - саме стільки триває магічна сила цього оберегу.
Писанку ніколи не викидали, якщо вона розбилась, за народною традицією, її потрібно було закопати у землю.
Є декілька видів писанки. До нас дійшли: обрядова, яка писалась на заплідненому яйці, музейна і «зернівка». Керамічна писанка існувала понад тисячі років тому. Нині знаходять писанки, які датуються двадцятьма тисячами років до нашої ери.
У 70-х роках минулого століття заборонено було виставляти писанку. Та попри це, майстрів писанкарства поважали поціновувачі давніх українських традицій і просто неба вивчали їхнє мистецтво.
Сьогодні писанка викликає потребу продовжити зв'язок поколінь. Нині писанки оздоблюють і бісером, і пшеницею, і маком, і насінням різних овочів. Як і багато років тому, їх створюють на добро, на продовження роду, на урожай.
У бібліотеці нашого закладу ви можете відвідати тематичну виставку “Великодня писанка”.
Наталія Андрійчук, бібліотекар