ДПТНЗ «ВМВПУ»

Діагностування обдарованої дитини пов'язується з визначенням її соціального статусу і прогнозом її поведінки, а також направлення її до навчального закладу відповідного типу.

У практиці можна визначити три підходи у виборі форм навчання обдарованих дітей:

• Обдаровані діти навчаються в звичайних навчальних закладах, але за індивідуальною програмою, яка містить елементи "збагачення" і "прискорення".

• Створення для учнів з підвищеними здібностями особливих умов в межах структури масової загальноосвітньої програми.

За місцем навчання обдарованої дитини діагностування проводиться з метою визначення її рівня розвитку, що допоможе знайти адекватні методи навчання і виховання, створити спеціальні програми, надати підтримку і соціальний захист.

Найчастіше використовують стандартизовані методи вимірювання інтелекту. Тести спрямовуються на визначення вербальних і невербальних здібностей дитини. Найбільш поширеними методами є шкала інтелекту Станфорда-Біне, тест Слоссона, Векслерівська шкала інтелекту та ін.

Стандартизовані тести досягнень для учнів використовують для виявлення виняткових здібностей з навчальних дисциплін.

Методика вивчення особистісних характеристик включає вивчення блок показників-факторів: стурбованість при тестуванні, занепокоєність з приводу оцінок, загальну стурбованість, стабільність якості мислення, академічну самооцінку, контроль мотивації, потребу в знаннях, побоюванню щодо невдач.

Методика вивчення оточення: заохочення в сім'ї, освітній рівень батьків, міське (сільське) проживання, училищна атмосфера, визначальні події в житті, досвід щодо успіху, невдач.

Найпоширенішими вимірюваннями вважаються тести Станфорда-Біне, методика Мюнхенського лонгітюдного дослідження. Одиницею виміру обдарованості є коефіцієнт інтелекту (10), який визначається за формулою:

де КВ - календарний вік , РВ - розумовий вік.

Результати тестування виведені в таблицю, яку запропонував англійський педагог Ф.Пейнтер.

1(5, бали	Якісні рівні
141-170	Розумова обдарованість
111-140	Підвищені розумові здібності
91-110	Розумова норма (середні здібності)
71-90	Понижені розумові здібності
30-70	Різні ступені розумової відсталості

Учнів з підвищеними розумовими здібностями можна розділити на групи:

- 110-120 - дуже здібні діти;

- 120-140 - незвичайні діти.

Крім того існують діти, у яких коефіцієнт інтелекту нижчий 90 балів. Про таких учнів говорять, що них понижені інтелектуальні здібності (90-70, рівень нижче середнього), а з 70-30 - розумово відсталі. Учні з показниками 60-50 балами класифікуються як такі, що піддаються навчанню, учні, у яких 50-25 балів піддаються прищепленню елементарних навичок, нижче 25 балів, що вимагають постійної опіки.

Документально зафіксовано, що існують випадки, коли люди з коефіцієнтом менше 25 балів проявляють незвичайні здібності, або справжні таланти.

Жодний із названих методів не може претендувати на виключну роль у визначенні обдарованості. При проведенні практичних досліджень потрібно врахувати довготривалість процесу виявлення обдарованих дітей, оскільки він пов'язаний з динамікою розвитку.