ДПТНЗ «ВМВПУ»

ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ (ВИТЯГ З ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ОСВІТУ», СТ.53-55)

Цей Закон регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.

Здобувачі освіти мають право на:

• захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти;
• отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування).

Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право на:

• захист професійної честі та гідності;
• захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю.

Батьки здобувачів освіти мають право:

• отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, у тому числі щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування);
• подавати керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;
• вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.

Здобувачі освіти зобов’язані:

• поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу;
• дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за його наявності);
• повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

Батьки здобувачів освіти зобов’язані:

• виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;
• дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності);
• сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування);
• виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

ЯК МОЖНА РОЗПІЗНАТИ, ЩО ДИТИНА СТРАЖДАЄ ВІД НАСИЛЬСТВА?

Якщо Ваша дитина:

5. проявляє протягом декількох днів різку зміну звичної для неї поведінки;
5. уникає контактів з однолітками;
5. уникає контактів з дорослими, зокрема й з родинного кола чи друзів сім’ї;
5. має агресивну реакцію щодо конкретних людей або людей певної статі, віку тощо;
6. не має бажання йти додому;
5. проявляє насильство, агресивну поведінку до інших;
5. має тілесні ушкодження;
5. намагається приховати травми та обставини їх отримання;
5. стала замкнутою, тривожною, боязкою;
5. проявляє занижену самооцінку, почуття провини;
5. відмовляється з будь-яких причин йти до закладу освіти;
5. має фото-, відео-, аудіоматеріали фізичних, психологічних знущань, сексуального (інтимного) характеру;
5. скаржиться на пошкодження, зникнення чи вимагання особистих речей;
5. скаржиться на вимагання грошей, їжі тощо;
5. скаржиться на образливі висловлювання, прізвиська, жарти, жести, погрози, поширення чуток, обмацування сексуального (інтимного) характеру тощо;
5. має мало друзів або зовсім їх не має;
5. швидко втомлюється, має низьку концентрацію уваги;
5. грає в сексуальні ігри за допомогою іграшок та ляльок;
5. відмовляється від гігієнічного догляду за собою тощо.

 

У СПІЛКУВАННІ З ДИТИНОЮ, ЯКА ПОТРАПИЛА В СИТУАЦІЮ НАСИЛЬСТВА / АБО СТАЛА СВІДКОМ / АБО СКОЇЛА ВАМ МОЖУТЬ ДОПОМОГТИ ФРАЗИ:

• «Я тобі вірю»;
• «Я тебе чую»;
• «Я тебе підтримаю»;
• «Давай поговоримо про цю ситуацію»;
• «Що відбувається, через що ти себе так почуваєш?»;
• «Іноді ми всі почуваємося пригніченими. Давай подумаємо, як я можу тобі допомогти почуватися краще?»;
• «Я тебе люблю і мене турбує твій настрій. Скажи що відбувається?»;
• «Розкажи мені як ти себе почуваєш. Я дійсно хочу це знати»;
• «Мені шкода, що це сталося»;
• «Я упевнений(-на), що ти не винен(-на) в тому, що сталося»;
• «Дякую, що ти розповів(-ла)»;
• «Як ти думаєш, кому ще ти можеш розповісти про те, що відбулося/відбувається?»;
• «Давай подумаємо, що ми можемо зробити, щоб подібного не повторилося?»;
• «Ти можеш звертатися до мене стільки, скільки це буде потрібно»;
• «Відчувати провину це нормально»;
• «Я розумію, що ти зараз можеш почуватися по-різному, але це нормально для цієї ситуації»;
• «Ця розмова є дуже важливою для вирішення цієї ситуації».

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ, ПРИ СПІЛКУВАННІ З ДИТИНОЮ, З МЕТОЮ ПРОФІЛАКТИКИ ПОТРАПЛЯННЯ АБО СКОЄННЯ СИТУАЦІЇ НАСИЛЬСТВА:

• дитина має почуватися з вами на рівних, як із другом/подругою. Це дозволить встановити довірливі, чесні стосунки. Тоді вона/він зможе розповісти вам про свої проблеми та труднощі;
• говоріть з дитиною на рівні її очей;
• дозвольте розповісти про свої почуття, переживання;
• виявляйте щире співчуття й інтерес до дитини, не перетворюйте розмови з нею на допит, ставте прості, щирі запитання («Що трапилося?», «Що відбулося?»);
• вислухайте дитину;
• побачте ситуацію очима дитини;
• допоможіть дитині знайти власний вихід із ситуації;
• ваша роль полягає в тому, щоб надати дружню підтримку, вислухати, бути з дитиною, коли та страждає, навіть якщо вирішення проблеми начебто не існує;
• сприймайте дитину як особистість з її цінностями, переконаннями, бажаннями; якщо ви не знаєте що говорити, просто будьте поруч;
• цікавтеся життям дитини: «Як твої справи?», «Ти чимось засмучений(на)?» «Що приємного сталося сьогодні?», «Що тобі подобається?», «Розкажи про своїх друзів?», «Яку ти любиш музику, ігри?», «Я хочу послухати її з тобою/пограти з тобою?» тощо;
• звертайте увагу на коло спілкування дитини в реальному житті. Цікавтеся хто її друзі, чим вони займаються;
• цікавтеся, в яких соціальних мережах та групах вона спілкується. Контролюйте перебування та спілкування вашої дитини в Інтернеті, використовуючи сучасні технології.